Складовою реформи «Нова українська школа» є підготовка нового вчителя, тому мета МОН – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус. Про це заявив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет під час діалогової платформи «Освіта України 2021: стратегічні цілі в дії», яка відбулась сьогодні, 18 березня 2021 року.
«Складовою реформи "Нова українська школа" є підготовка нового вчителя. Учитель Нової української школи – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів Нової української школи – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус», – зазначив Міністр.
Він пояснив, що закони «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» визначають нові вимоги до підготовки висококваліфікованих вчителів НУШ. З цією метою у більшості педагогічних університетів затверджено механізми імплементації положень, які стосуються вищої освіти та впровадження педагогічних інновацій в освітню діяльність.
Окрім того, нове освітнє законодавство дає вчителям свободу дій обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. МОН також запропонувало нові типові освітні програми, водночас будь-який учитель чи авторська група може доповнювати їх або створювати свої.
«Учитель отримав свободу не лише навчати, а й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою», – наголосив Сергій Шкарлет.
Також, щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, запроваджено добровільну сертифікацію, успішне проходження якої надає вчителям 20% надбавку до посадового окладу та звільняє від атестації.
«Вектори, у яких нині відбувається модернізації загальної середньої освіти, визначені концептуальними засадами реформи “Нова українська школа”. Поки в цьому полі працюють вчителі початкової школи, але вже через рік до нього увійдуть і педагоги основної школи», – додала Оксана Онопрієнко, завідувачка відділу початкової освіти ім. О. Савченко Інституту педагогіки НАПН України.
Вона наголосила, що наразі вчителі опановують інструменти, які передбачено новаціями НУШ, зокрема – для роботи з суб’єктними результатами навчальної діяльності.
«Оскільки сучасна освіта розвивається у парадигмі компетентнісного підходу, необхідно звертати увагу на два виміри результатів навчання: об’єктивні результати, зокрема предметні знання, уміння, навички, досвід виконання способів діяльності, предметні компетентності, та суб’єктні результати – досвід виконання творчої діяльності, загальнонавчальні уміння, ключові компетентності, особистісні якості учнів. Суб’єктні результати навчання є новацією НУШ, тому наразі педагоги вчаться використовувати відповідний інструментарій», – зазначила Оксана Онопрієнко.
Із відеозаписом діалогової платформи «Освіта України 2021: стратегічні цілі в дії» можна ознайомитись за покликанням.
Нагадаємо, учнів, які завершують 4-ті та 9-ті класи у 2020/2021 навчальному році, звільнено від проходження державної підсумкової атестації.
